3. Розчини в нашому житті

У повсякденному житті ми щоденно стикаємося з розчинами. Серед них розчин оцтової кислоти (столовий оцет), водний розчин амоніаку (нашатирний спирт), водний розчин гідроген пероксиду (перекис водню), спиртовий розчин йоду, спиртовий розчин брильянтового зеленого (зеленка) тощо. Для консервування овочів і фруктів широко застосовують водні розчини кухонної солі та цукру.

На сьогоднішньому занятті ми прослідкуємо шлях розчинів нашим життям. Щоб провести гуртківців цим шляхом, Даша Уханова підготувала реферат із цікавими ілюстраціями:

* * *

Як ви уже знаєте, людина складається на 80% із води. Всі важливі біологічні процеси існування від найпростіших організмів до людини відбуваються за участю водних розчинів різних речовин. Без розчинів не виникло б життя на нашій планеті. Поживні речовини переносяться по організму всіх живих істот лише у розчиненому стані. І для кращого їхнього існування цих речовин в розчині повинно бути в невеликій кількості.

Людина за життя використовує найбільше розчинів:

- по-перше, для забезпечення себе їжею використовує продукти рослинного й тваринного походження, які росли на основі використання водних розчинів поживних речовин і споживання нижчих організмів вищими (трапляються випадки, коли рослини споживають вищі організми);

- по-друге, для приготування їжі, використання побутових засобів хімії, ліків, парфумерії, харчової промисловості;

-по-третє, для діяльності різних галузей промисловості (наприклад, текстильна промисловість, металообробна, виробництво синтетичних волокон та інші).

Наочні приклади використання розчинів у побуті та житті людини зображені на малюнку:

Поняття про розчини.

У повсякденному житті ми щоденно стикаємося з розчинами. Серед них розчин оцтової кислоти (столовий оцет), водний розчин амоніаку (нашатирний спирт), водний розчин гідроген пероксиду (перекис водню), спиртовий розчин йоду, спиртовий розчин брильянтового зеленого (зеленка) тощо. Для консервування овочів і фруктів широко застосовують водні розчини кухонної солі та цукру.

А яке визначення цього поняття дає наука?

Розчин — це однорідна система, яка складається з двох або більше компонентів (розчинника та розчинених речовин), відносні кількості яких можуть змінюватися в широких межах.

Розчинником вважають той компонент, який у чистому вигляді існує в тому самому агрегатному стані, що й розчин. Якщо обидва компоненти перебувають в одному агрегатному стані, то розчинником умовно вважають той, який узято в більшій кількості. Воду практично завжди вважають розчинником, незалежно від її кількості в розчині.

Нагадаємо, що однорідними вважають такі системи з двох або кількох речовин, у яких неозброєним оком і навіть під мікроскопом не можна виявити їхні частинки. При цьому кожний із компонентів розподілений у масі іншого у вигляді своїх частинок — атомів, молекул або йонів.

За основною ознакою — однорідністю розчини відрізняються від механічних сумішей (склад і властивості яких непостійні) і більше нагадують хімічні сполуки (склад яких є сталим). Проте розчини не мають строго визначеного складу. У цьому полягає суттєва відмінність від хімічних сполук.

За агрегатним станом розчини бувають газоподібними, рідкими та твердими. Газоподібними розчинами є повітря та інші суміші газів. Прикладом рідких розчинів є розчини спирту та цукру у воді тощо, твердих — сплави (розчини одного або кількох металів в іншому, наприклад латунь або сталь).

📷

Сталь (твердий розчин) — сплав заліза з вуглецем і домішками, а також легуючими металами, які надають їй певних властивостей.

Найпоширенішими є рідкі розчини. Вони складаються з розчинника (рідини) і розчинених речовин (газоподібних, твердих чи рідких). Розчини можуть бути як водними (розчинник — вода), так і неводними (органічні розчинники — спирт, естер, бензин та ін.). Органічними розчинниками розчиняють жири, лаки, фарби. На основі органічних розчинників виготовляють клеї. Наприклад, відомий клей БФ-2 — це розчин органічних смол у спирті, а гумовий клей — розчин каучуку в бензині.

Найпоширеніші — водні розчини, оскільки у воді розчиняється багато твердих, рідких та газоподібних речовин.

Значення розчинів у природі, житті та практичній діяльності людини. Більшість хімічних реакцій відбуваються у розчинах, через це розчини мають велике значення у житті природи. Вода морів та океанів — розчин. У морській воді зародилося життя.

Вода на Землі відіграє роль могутньої геологічної сили. Вона розчиняє та переносить величезні кількості розчинених речовин. Із природних водних розчинів утворюються осадові гірські породи, джерела мінеральних вод.

Розчинення водою, наприклад, вапняку спричиняє утворення печер, виникнення в них сталактитів і сталагмітів.

Рослини беруть усі поживні речовини з ґрунту у вигляді розчинів. Організми тварин і людина також потребують розчинів, оскільки процес травлення неможливий без перетворювання їжі на розчинні сполуки й подальшого всмоктування їх стінками шлунка й кишечника. Розчинами є найважливіші фізіологічні рідини — плазма крові, лімфа, травні соки, рідкий вміст живих клітин (цитоплазма, ядерний сік — каріоплазма) та ін. Дисперсійним середовищем крові є плазма — водний розчин неорганічних солей і білків. Багато медичних препаратів застосовують у вигляді розчинів хімічних речовин у воді або спирті.

У сільськогосподарській практиці у вигляді рідких розчинів використовують деякі добрива та засоби хімічного захисту рослин. Багато технологічних процесів у різних галузях промисловості (добування металів, виробництво добрив, фарб, паперу, харчових продуктів, зубної пасти, лаків тощо) відбуваються у розчинах.

У хімічних лабораторіях замість твердих речовин часто використовують їхні розчини. Розчинені речовини швидше взаємодіють у хімічних реакціях.

Вода сприяє перетворенню речовин одного класу на речовини іншого (наприклад, у реакціях оксидів з водою утворюються кислоти й основи).

А потім гурткувці готували розчини, а деяки з них - навіть куштували.