приклад
Вступ
Щороку, за офіційними даними, українці продукують 11 млн тонн сміття, це десь 300 кг на людину. Майже все сміття в Україні захоронюють на звалищах. В країні переробляють лише 3% відходів. Це дикунство.
Уявити все накопичене в Україні сміття можна так — це 14 тисяч футбольних полів, на яких стоять 500 пірамід Хеопса.
За даними з Мінекології, Мінрегіонбуду і екологів, площа всіх сміттєзвалищ України становить понад 10 тис. га, а об’єм сміття — близько 1,2 км кубічних.
Українське сміття в пірамідах Хеопса
у метрах кубічних
2,5 млн — об’єм піраміди
1267 млн — об’єм всього сміття в Україні
1267 млн — це 506 пірамід
Дані Мінрегіонбуду і відкритих джерел
Ці сміттєві піраміди щороку зростатимуть — в Україні захоронюють майже всі відходи, а саме 94%. Ще 2% спалюють, а 3% переробляють.
Вивозять сміття на п’ять тисяч легальних полігонів, ще 27 тисяч сміттєвих звалищ стихійно щороку з’являється по всіх областях.
Мішками чи машинами сміття викидають у найближчі ліси, яри, канави чи під паркани.
Для боротьби зі стихійними звалищами у Мінекології створили карту ecomapa.gov.ua, куди користувачі можуть завантажувати координати і фото смітників та слідкувати за тим, як комунальники їх прибирають.
Звалища сміття в Україні:
5,5 тис — сміттєвих полігонів
9 тис га — площа сміттєвих полігонів
27 тис — нелегальних звалищ сміття
1,2 тис — площа нелегальних звалищ сміття
Дані Мінекології і Мінрегіонбуду
Від 1 січня 2018 року в Україні запрацювала норма закону «Про відходи», яка забороняє захоронення на полігонах неперероблених відходів і зобов’язує сортувати і переробляти сміття.
Дивлячись на ці жахливі цифри мабуть кожен замислювався - а як же зменшити кількість власних відходів, а якщо зменшити не вдається - як же хоча б сортувати та як правильно викидати сміття. ( Хто ще не замислювався - давно пора б поміркувати що ми залишимо нашим нащадкам...)
На власному досвіді можу навести кілька прикладів:
1. Папір
В родині, де є діти маленьки, або вже ті що будь-де навчаються є папір який викидається. Да і в тих родинах де діти або зовсім маленьки, або досить дорослі паперу також вистачає, але він менш помітний: упаковки, етикетки, чеки, коробки від піц (це також упаковка), рекламні флаєра та листівки, квітки (з тролейбусу, трамваю тощо) все це кидається у смітник і їде на полігон, де разом із рештою вдходів псується и на такий папір вже не чекає ніяка вторперобка.
По різних джерелах на людину в рік припадає близько 18кг паперових відходів, які підлягають переробці.(приблизно 50 людей таким чином за рік вбивають дерево, яке росло приблизно 25 років...) Т.е. це 1,5кг на місяць, але, це, мабуть розраховано в більш промислових, а не побутових масштабах. Тому що з власного досвіду: на родину з 4 осіб, 2 з яких це діти - на місяць утворюється від 1,6 до 2,8 кг паперових відходів.
Як я це обрахувала? Діти разом зі мною кидають все що з паперу в окреме відеречко яке застелено пакетом, а потім ми раз на місяць йдемо у Магік, де привітні продавчині зважують наш пакунок, та обмінюють за вагою на яскраві зошити.
2. Харчові відходи
Якщо ви живете у приватному будинку - то скоріше за все вам відоме таке поняття як компост. Це чудове добриво органічного походження. І так, утворюється він із відходів, які у багатоповерхівках викидаються.
А що можна зробити в квартирі? Сортувати: не скидати вологи відходи разом с пластиком та папером. В мене це склалося так, що основна частина харчових відходів створюється ввечері, коли відбувається приготування їжі, в цей час я все що не потрібне складаю у поліетиленовий мішечок, а зранку по дорозі на роботу викидаю. Таким чином є лише одне відро для сміття, в яке скидається в основному упаковки від харчових продуктів.
До речі, по нових правилах сортування сміття від 1 січня 2018 року, пластикову упаковку від харчових продуктів перед викиданням потрібно ВИМИТИ. Так, з'їв собі йогурт, помив пластиковий стаканчик, і - в смітник.
Але, навіть ми до цього ще не дорозвинулись, мабуть, через усвідомлення, що поки все сміття таки йде не на переробку, а на полігон...
Як ще зарадити проблемі великої кількостіпродуктового сміття? Менше викидати.
1) Так - не обов'язково все з'їдати "через силу", а варто покласти менше, вчені вже давно дослідили що людина вже більше століття з'їдає більше фізіологічної норми, що призводить до певних проблем.
2) Не давати продуктам псуватися. Наразі із подорожчанням продуктів харчування нам здається що ми менше купуємо, обмежуємо себе.
Але, дослідження виявили зворотний ефект подорожчання продуктів харчування - обсяги збуту продуктів суттєво ( як вважалось) не зменшились. Опитування виявили, що на продуктах харчування стали дійсно заощаджувати літні люди - стали купувати та їсти менше. А середній прошарок населення став більше уваги приділяти акціям - купуючи за акціями більше продуктів населення більше продуктів почаид викидати через те, що закінчився термін придатності, а не використали.
Цікаві та корисні ссилки http://argumentua.com/stati/generalnaya-uborka-neizbezhna